Калібрування датчиків вологості за допомогою насичених сольових розчинів

Автор(и)

  • Ніна Олександрівна Телега Національній науковий центр «Інститут метрології», Україна

DOI:

https://doi.org/10.24027/2306-7039.4.2016.112813

Ключові слова:

відносна вологість, метод калібрування датчиків вологості, сольовий гігростат, незмінна відносна вологість

Анотація

У статті розглядається метод калібрування датчиків вологості, використовуючи властивості насичених розчинів солі створювати і підтримувати при незмінній температурі постійну відносну вологість повітря в замкнутому просторі над поверхнею розчину. На обмеженому температурному діапазоні, насичений розчин чистої неорганічної солі з дистильованою водою викличе фіксовану відносну вологість в закритому повітряному просторі в близькому контакті з поверхнею рідини. Різні розчини викличуть широкий діапазон значень вологості. Властивості сольових розчинів використовуються в сольових гігростатах, які можуть відтворювати значення відносної вологості у діапазоні від 11% до 95%. Проведено дослідження шляхів підвищення точності, стабільності та продуктивності сольових гігростатів. Метод калібрування датчиків вологості за допомогою сольового гігростату є найменш коштовним та простим у використанні. Отримані результати мають значення для розвитку метрологічного забезпечення вимірювання вологості повітря в Україні. Результати досліджень дозволять розробити і впровадити методи для оцінювання невизначеності вимірювання вологості повітря.

Посилання

ASTM E104–02 Standard Practice for Maintaining Constant Relative Humidity by Means of Aqueous Solutions. — Deutsches Institut fr Normung. — 2007. — 5 c.

Берлинер М. А. Измерения влажности / М. А. Берлинер. — 2-е изд. перераб. и доп. — М.: Энергия, 1973. — 400 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-12-29

Номер

№ 4 (2016): Матеріали Х МНТК "Метрологія-2016"

Розділ

Статті

Ліцензія

ПОЛІТИКА, ЯКА РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ЖУРНАЛАМ, ЩО ПРОПОНУЮТЬ ВІДКРИТИЙ ДОСТУП З ЗАТРИМКОЮ

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 12 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.