Калібрування на роздоріжжі

Анотація

Розглянуто проблемні питання калібрування засобів вимірювань, які пов’язані з такими обставинами:

на практиці калібрування засобів вимірювань проводиться за методиками повірки, в більшості яких характе­ристиками точності еталонів нехтують;

у багатьох випадках результати калібрування засобів вимірювань оформлюються у вигляді протоколу спільних вимірювань каліброваного засобу вимірювань та еталона із зазначенням характеристик точності тільки еталона;

завдання статистичної структурно-параметричної ідентифікації функції перетворення або функції поправок, як правило, не вирішується, і в більшості випадків обмежуються параметричною ідентифікацією методами лінійного регресійного аналізу;

співвідношення для виправленого результату вимірювання на відповідність вимогам державних повірочних схем за довірчою ймовірністю не контролюються;

використання при калібруванні засобів вимірювань положень “Керівництва з вираження невизначеності вимі­рювання” призводить до оцінок у вигляді розширеної невизначеності, які ні довірчим, ні толерантним інтервалам, зазначеним у міжнародних і національних стандартах за статистичними методами, не відповідають;

при калібруванні питання оцінювання достовірності одержуваних результатів викликають у фахівців низку труд­нощів, пов’язаних із використанням ймовірнісно-статистичних методів, а часом і взагалі залишаються поза їх увагою.

Однією з причин такої ситуації є некоректна постановка власне вимірювальної задачі калібрування засобів вимірювань.

У статті наведено результати рішення вимірювальної задачі калібрування при різних формулюваннях її мети.