Використання принципів та процедур координації для складних динамічних систем
DOI:
https://doi.org/10.24027/2306-7039.4.2018.155768Ключові слова:
Лінійна координація, Адаптація, Еталонний керуючий вплив, Нестаціонарна система, Ієрархічна структураАнотація
Проведено аналіз складної системи як системи, що має декілька рівнів ієрархії та нестаціонарний характер функціонування. Найпростіша форма ієрархічної системи є дворівневою. Це пояснюється її простотою та здатністю синтезувати з найпростіших систем (модулів) більш складну загальну. Така структура передбачає, що існує певна проблема координації — узгодженість функціонування модулів, якої намагається досягти система управління найвищого рівня. Як основа для її вирішення розглядаються “постулат сумісності”, принципи та процедури координації.
Аналізуються три принципи, такі як прогнозування, координація та оцінка взаємодій. Зазначено, що правильно обраний принцип координації визначає задачу, яка повинна бути вирішена системою вищого рівня. Використання цих принципів координації має таку перевагу: якщо умови координованості не виконуються, тоді “похибку” може бути знайдено та використано для поліпшення координуючого сигналу.
Після вибору цієї задачі виникає проблема пошуку відповідного рішення. Існує декілька способів процедури координації. Детально розглянуто послідовну (“лінійну”) та координацію з використанням зворотного зв’язку. Процедура послідовної координації дозволяє здійснити оптимальне наближення фактичних результатів функціонування системи до заданого глобального вектору мети. Також розглянуто тип “лінійної” координації — з адаптацією. У цьому випадку здійснюється аналогічна процедура, при якій ураховуються також умови роботи системи через зміни параметрів технологічного процесу або об’єкта досліджень.
Показано, що система управління якістю, яка розроблена відповідно до вимог міжнародних стандартів, є нестаціонарною системою з ієрархічною структурою. Розглянуто рівні ієрархії систем менеджменту якості та визначено основні задачі, які вирішуються на кожному з рівнів. Тому для координації такої системи є адекватним використання класичних принципів та процедур теорії систем. Якість усієї системи буде визначатися якістю всіх підсистем і ступенем їх взаємодії та взаємовпливу, таким чином, і координацією. Для достовірної оцінки необхідною умовою є високий рівень процедури вимірювання якості та мінімізації похибки.Посилання
Buslenko N. P. Modelirovanie slozhnyih sistem [Modeling of complex systems]. Moscow, Nauka Publ., 1968. 356 p. (in Russian).
Mesarovic M. D., Macko D., Takahara Y. Theory of Hierarchical Multilevel Systems. NY-London, Academic Press, 1970. 294 p.
Gorodetskiy V. I. Samoorganizatsiya i mnogoagentnyie sistemyi. Chast 1. Modeli mnogoagentnoy samoorganizatsii. [Self-organization and Multi-agent Systems. Part 1. Models of Multi-agent Self]. Izvestiya RAN. Teoriya i sistemyi upravleniya, 2012, no. 2, pp. 92–120 (in Russian).
Zaporozhtsev V. V., Novosel’tsev V.I., Strukov A.Iu. Nechetkaya parametricheskaya koordinatsiya v mnogourovnevoy ierarhicheskoy sisteme [Fuzzy Parametric Coordination in a Multi-level Hierarchical System]. Automation and Remote Control, 2012, vol. 50, no. 4.1, pp. 142‒145 (in Rus¬sian).
Masloboev A. V., Putilov V. A., Siutin A. V. Koordinatsiia v mnogourovnevykh setetsentricheskikh sistemakh upravleniia regional’noi bezopasnost’iu: podkhod i formal’naia model’ [Coordination of Multi-level NetworkCentric Regional Safety Management Systems. An Approach and a Formal Model]. Nauchno-tekhnicheskii vestnik informatsionnykh tekhnologii, mekhaniki i optiki, 2015, vol. 15, no. 1, pp. 130‒138 (in Russian).
Aliev R. A., Liberzon M. I. Metody i algoritmy koordinatsii v promyshlennykh sistemakh upravleniia [Methods and Coordination Algorithms in Industrial Control Systems]. Moscow, Radio i sviaz’ Publ., 1987, 208 p. (in Russian).
Altunin A. E., Semukhin M. V. Modeli i algoritmy priniatiia reshenii v nechetkikh usloviiakh [Models and Algorithms of Decision-making in Fuzzy Environment]. Tyumen, Tyumen State University Publ., 2000, 352 p. (in Russian).
Khodakov V. E., Sokolova N. A., Kiriichuk D. L. O razvitii osnov teorii koordinatsii slozhnykh sistem [On the Development of the Foundations of the Theory of Coordination of Complex Systems]. Problemy informatsionnykh tekhnologii, 2014, vol. 16, no. 2, pp. 12‒21 (in Russian).
Kabalnov Yu.S., Kuznetsov I. V., Smirno¬va E. A. Analiz staticheskoy tochnosti sistem koordinirovannogo upravleniya [Static accuracy analysis of coordinated control systems]. Vestnik Ufimskogo gosudarstvennogo aviatsionnogo tehnicheskogo universiteta, 2009, no. 2 (35), pp. 126‒131 (in Russian).
Velichko O. M., Kolomiets L. V., Gordienko T. B. Metodi optimizatsiyi ierarhichnih sistem v metrologiyi ta standartizatsiyi: teoriya i praktika [Methods of optimization of hierarchical systems in metrology and standardization: theory and practice]. Odesa, VMV Publ., 2010. 250 p. (in Ukrainian).
Saridis G. N. Analytical formulation of the principle of increasing precision with decreasing intelligence for intelligent machines. Automatics, 1989, vol. 25, no. 3.
Kondrashov S. I., Drozdova T. V. Kontseptsiya “lineynoy” koordinatsii slozhnoy ierarhicheskoy sistemy v usloviyah neopredelennosti [The concept of “linear” coordination of a complex hierarchical system in conditions of uncertainty]. Sistemi obrobki informatsiyi, 2015, no. 2 (127), pp. 143‒145 (in Russian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
ПОЛІТИКА, ЯКА РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ЖУРНАЛАМ, ЩО ПРОПОНУЮТЬ ВІДКРИТИЙ ДОСТУП З ЗАТРИМКОЮ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 12 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
