Особливості модернізації національної мережі єдиного часу з урахуванням досвіду впровадження сучасних технологій синхронізації часу в корпоративних мережах

Анотація

Статтю присвячено проблемам модернізації національної мережі єдиного часу (Служби єдиного часу і еталонних частот) в умовах зростання вимог до якості синхронізації часу та частоти в галузях, критичних до точності часу. Наразі забезпечення потреб різних споживачів у сигналах синхронізації точного часу є актуальним метрологічним завданням. Постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 664 “Питання Служби єдиного часу і еталонних частот” затверджено Положення про Службу єдиного часу і еталонних частот, де визначено основні пріоритети щодо забезпечення споживачів України достовірною інформацією про точний час за допомогою державних еталонів одиниць часу і частоти. Головним центром Служби єдиного часу і еталонних частот визначено Національний науковий центр “Інститут метрології”, м. Харків, де й знаходиться національний первинний еталон одиниць часу і частоти.

Подано порівняльний аналіз вимог до точності синхронізації часу в основних критичних галузях промисловості. Розглянуто способи доставки точних сигналів часу від національних еталонів часу в умовах вразливості прийому сигналів GNSS, а також наведено приклади технічних рішень з доставки сигналів точного часу віддаленим користувачам, що базуються на сучасних рекомендаціях ITU-Т та IEEE. Ці технічні рішення з успіхом можуть бути враховані при розбудові та модернізації Служби єдиного часу і еталонних частот. Наведено варіанти вирішення проблеми доставки сигналів синхронізації від національних еталонів частоти та часу до користувачів (клієнтів) із найменшою похибкою на основі сучасного обладнання з урахуванням можливостей протоколу РТР IEEE 1588–2008 як найбільш ефективного та точного способу синхронізації часу. Розглянуто основні фактори, які негативно впливають на точність мережі синхронізації часу, побудованої згідно з протоколом РТР 1588–2008, та надано рекомендації щодо мінімізації їх дії при модернізації Служби єдиного часу.

Наведено приклади використання різних типів обладнання синхронізації, ґрунтуючись на наявному досвіді при вирішенні подібних завдань у сучасних корпоративних (галузевих) мережах синхронізації, таких як мобільний зв’язок, енергетика та фінанси.