Економетричне моделювання рівня взаємодії зацікавлених сторін на будівельних підприємствах
DOI:
https://doi.org/10.24027/2306-7039.2.2020.208964Ключові слова:
будівельні підприємства, економетричне моделювання, стейкхолдери, рівень взаємодії зі стейкхолдерамиАнотація
Представлено напрямки і результати економетричного моделювання рівня взаємодії стейкхолдерів будівельних підприємств. Вони визначаються як фізичні та юридичні особи або групи осіб, що взаємодіють у будівельній сфері на основі стратегічних контурів і соціальних напрямів та визначаються функціональними, результатними, структурними, процесними, стратегічними, комплексними ознаками, взаємовідносини яких мають певний рівень ризику й загроз, що дозволяє сформувати підрядні відносини у капітальному будівництві, здійснити архітектурний контроль, відповідні розрахунки, забезпечити проєктною документацією, матеріальними й трудовими ресурсами. Для реалізації економетричного моделювання побудовані математичні моделі факторів, які визначають рівень взаємодії стейкхолдерів. Розроблено схему формування методичного підходу до комплексної оцінки рівня взаємодії стейкхолдерів будівельних підприємств. Запропоновано узагальнюючий показник фінансового стану будівельних підприємств, побудовано математичну модель його визначення. У рамках економетричного моделювання запропоновані критерії, які підтверджують адекватність розроблених математичних моделей (t-тест Стьюдента та F-тест Фішера, які використовуються для визначення достовірності та повноти встановлених зв’язків; критерії перевірки залишків у математичній моделі на однорідність розподілу (гомоскедастичність) проводяться за критерієм (); тест Дарбіна-Уотсона (DW) для перевірки на автокореляцію).
Результатом дослідження є застосування методів і моделей економетричного моделювання та побудова моделі впливу інтегрального показника рівня взаємодії стейкхолдерів будівельних підприємств на системний фактор їх фінансового стану. Це створило кількісну основу для застосування напрямків і механізмів підвищення ефективності взаємодії зі стейкхолдерами для зміцнення фінансового стану будівельних підприємств.Посилання
Ammari A.A. Classification of stakeholders based on mutual expectations. Current problems of economics: Scientific Economics Journals, 2012, no. 8. pp. 150‒155.
Clarkson M.E. A Stakeholder Framework for Analyzing and Evaluating Corporate Social Performance. Academy of Management Review, 1995, vol. 20(1), pp. 92‒118.
Cleland D.I. Stakeholder Management. In: Pinto J (ed.). Project Management Handbook. Jossey-Bass Publ., 1998. 320 p.
Donaldson T. and Preston L. The Stakeholder Theory of the Corporation: Concepts, Evidence and Implications. Academy of Management Review, 1997, no. 1, pp. 65–66.
D’Anselmi P. Values and Stakeholders in an Era of Social Responsibility. Free Press, New York, 2011. 27 p.
Gritskov E.V. Organizacijno-ekonomichne zabezpechennya upravlinnya intelektualnim kapitalom na budivelnih pidpriyemstvah. Diss. kand. ekonom. nauk [Organizational and economic support of intellectual capital management at construction enterprises. Cand. Econom. sci. diss.]. Kharkiv, О.M. Beketov National University of Urban Economy, 2016. 248 p. (in Ukrainian).
Zub A.T. Strategic Management ‒ Theory and Practice. 2002. Available at: http://uchebnik-online.com/soderzhanie/textbook_77.html
Mamonov K.A. Orhanizatsiino-ekonomichnyi mekhanizm upravlinnia steikkholderamy budivelnykh kompanii: rozrobka, osoblyvosti vprovadzhennia, informatsiinyi zakhyst: naukovo-tekhnichnyi zbirnyk [The organizational-economic mechanism of the management of stakeholders of the construction companies: development, implementation features, information protection: scientific and technical collection]. Vol. 100. Komunalne hospodarstvo mist. Series: Economics. Kharkiv, O.M. Beketov National University of Urban Economy, 2011, pp. 227–234 (in Ukranian).
Mendelow A.L. Information Systems Planning: Incentives for Effective Action. Graduate School of Management. Kent State University, USA, 2008, pp. 245‒254.
Mitchell R.K., Agle B.R., Wood D.J. Toward a theory of stakeholder identification and salience: defining the principle of who and what really counts. Academy of Management Review, 1997, vol. 22, no. 4. pp. 853‒886.
Parmar B.L., Freeman R.E., Harrison J.S. Wicks A.C., Purnell L., de Colle S. Stakeholder theory: The state of the art. The Academy of Management Annals, 2010, vol. 4(1), pp. 403‒445. doi: https://doi.org/10.1080/19416520.2010.495581
Post J.E., Preston L., Sachs S. Redefining the Corporation: Stakeholder Management and Organizational Wealth. Stanford University Press, California, 2002. 320 p.
Prunenko D.O. Teoretyko-metodolohichni aspekty formuvannia ta realizatsii stratehii upravlinnia intelektualnym kapitalom budivelnykh pidpryiemstv. Diss. dokt. ekonom. nauk [Theoretical and methodological aspects of formation and realization of the strategy of management of intellectual capital of construction enterprises. Dr. econom. sci. diss.]. Kharkiv, О.M. Beketov National University of Urban Economy, 2019. 604 p. (in Ukranian).
Savage G.T., Nix W., Whitehead C.J., Blair J.D. Strategies for assessing and managing organizational stakeholders. Academy of Management Executive, 1991, vol. 5(2), pp. 61‒75.
Selander Y. Stakeholder Management: management of interest groups. 2009. Available at: http://www.hrm.ru/stejjkkholder-menedzhment-upravlenie-zainteresovannymi-gruppami
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
ПОЛІТИКА, ЯКА РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ЖУРНАЛАМ, ЩО ПРОПОНУЮТЬ ВІДКРИТИЙ ДОСТУП З ЗАТРИМКОЮ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 12 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.