ПОХИБКИ ВІД ОСЬОВОГО ЗМІЩЕННЯ ТРУБОК КОНДУКТОМЕТРИЧНОЇ ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ КОМІРКИ ДЖОНСА

Автор(и)

  • О. О. Міхаль Інститут електродинаміки НАН України, пр. Перемоги, 56, м. Київ-57, 03680, Київ, Ukraine
  • Д. В. Мелещук Інститут електродинаміки НАН України, пр. Перемоги, 56, м. Київ-57, 03680, Київ, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.24027/2306-7039.3А.2020.217461

Ключові слова:

кондуктометрія, похибка, комірка Джонса, несоосність трубок

Анотація

Об’єктом досліджень є двоелектродна комірка Джонса із змінною центральною частиною, що використовується в національних метрологічних інститутах провідних держав світу (США, Італія, Данія, Словатчина.) як первинний перетворювач (комірка) в державних еталонах одиниці електролітичної провідності розчинів електролітів. Метод відтворення заснований на вимірюванні різниці опорів двох стовпів рідини однакового перетину але різної довжини. Для реалізації методу використовується кварцова трубка, на торцях якої закріплені електроди. В центрі вирізається частина трубки довжиною L. Довжина і діаметр саме цієї частини трубки відповідають за розмір константи комірки за умов рівномірного розподілу силових ліній поля. В доповіді розглянуті основні фактори, що впливають на нерівномірність щільності струму в середині комірки. В свою чергу нерівномірність призводить до похибки вимірювання. Одним із головних чинників є осьове зміщення трубок. Для оцінки похибки цього виду розроблено комп’ютерну модель, в якій використано коло-польову задачу на основі рівняння Лапласа. Результати досліджень, де похибка є функцією від осьового зміщення, представлені у вигляді графіків. Вони свідчать, що максимальне значення похибки при зміщенні на 0,6 мм може сягати 0,1 %.


Посилання

Jones G., Bollinger G.M., The measurement of the conductance of electrolytes III, The design of cells. J. Am. Chem. Soc. 1931, Vol. 53, pp. 411–451.

ISO 31-8:1992. Quantities and units – Part 8: Physical chemistry and molecular physics.

Wu Y.C., Koch W.F., Pratt K.W. Proposed New Electrolytic Conductivity Primary Standards for KCl Solutions. J. Res. Natl. Inst. Stand. Technol. 1991. Vol. 96, pp. 191-201.

Brinkmann F., N. Ebbe Dam, Deák E., Durbiano F., Ferrara E., Fükö J., Jensen H.D., Máriássy M., Shreiner R.H., Spitzer P., Sudmeier U., Surdu M., Vyskočil L.. General paper: Primary methods for the measurement of electrolytic conductivity. Accred Qual Assur. 2003. No 8, pp. 346 – 353 DOI: https://doi.org/10.1007/s00769-003-0645-5 .

Глухенький А.И., Михаль А.А. Расчетная оценка составляющих импеданса цилиндрического проводника при их измерении на переменном токе. Технічна електродинаміка. 2010. № 1, С.15-22.

Глухенький А.И., Михаль А.А. Оценка погрешности эталонной кондуктометрической ячейки, обусловленной неэквипотенциальностью поверхности электродов. Технічна електродинаміка. 2011. № 1 , С.76-82.

V.G. Gavrylkin, A.I. Glukhenkiy, A.A. Miкhal, An Analysis of the Error When Determining the Constant of the Primary Standard Conductometric Cell. Measurement Techniques. Nov. 2013. Vol. 56. Issue 8. p. 935 -941.

Mikhal A.A., Warsza Z.L. Geometric part of uncertainties in the calculation constant of the primary four electrode conductivity cell. ACTA IMEKO. 2015. Vol. 4. Nо 2, pp. 18–22.

Mikhal A.A., Warsza Z.L., Gavrylkin V.G. Correction of the Influence of not Ideal Geometric Profile on the Constant of Primary Cell. Mechatronics: Ideas, Challenges, Solutions and Applications. Advances in Inteligent Systems and Computing 414. Springer (2016), pp. 239–251. DOI: http://dx.doi.org/10.1007/978-3-319-26886-6_15.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-30