Застосування системного підходу до встановлення ланцюгів метрологічної простежуваності
DOI:
https://doi.org/10.24027/2306-7039.4.2021.250348Ключові слова:
метрологічна простежуваність; невизначеність вимірювання; стандарт вимірювання; засіб вимірювання; системний підхідАнотація
Міжнародні угоди в галузі метрології та акредитації калібрувальних лабораторій є основою для встановлення глобальної метрологічної простежуваності. Важливими елементами метрологічної простежуваності є калібрування еталонів та засобів вимірювання, оцінка невизначеності вимірювань. Міжнародне співробітництво з акредитації лабораторій має конкретнy політикy щодо простежуваності результатів вимірювань та оцінки невизначеності вимірювання при калібруванні.
Запропоновано часткову концепційну діаграму навколо метрологічного простежування відповідно до Міжнародного словника з метрології. Ця діаграма містить загалом дев’ять метрологічних понять, які мають більшість асоціативних зв’язків. Існують асоціативні зв’язки між поняттям “ланцюг метрологічної простежуваності” та поняттями “метрологічна простежуваність”, “еталон”, “калібрування”, “ієрархія калібрування”, “невизначеність вимірювань”.
Застосовано системний підхід для аналізу стану запропонованої термінологічної системи навколо метрологічної простежуваності. Для побудови узагальненого ланцюга метрологічної простежуваності були враховані всі встановлені властивості елементів системи навколо термінологічної системи метрологічної простежуваності.
Запропоновано узагальнений ланцюг метрологічної простежуваності для різних рівнів калібрувальної ієрархії. Цей ланцюг може бути використано для розробки відповідних ланцюгів для конкретних галузей вимірювань. Для цього необхідно визначити конкретну величину вимірювань, необхідну невизначеність вимірювання для різних рівнів ієрархії калібрування та вибрати необхідні еталони. Такі схеми слід використовувати в національних інститутах метрології та калібрувальних лабораторіях.
Посилання
Mutual recognition of national measurement standards and of calibration and measurement certificates issued by national metrology institutes. Paris, 14 October 1999. BIPM, 2003. 38 p.
ILAC B7:10/2015. The ILAC Mutual Recognition Arrangement. ILAC, 2015. 8 p.
JCGM 200:2012. International vocabulary of metrology – Basic and general concepts and associated terms (VIM). 3rd edition. JCGM, 2007. 108 p.
JCGM 100:2008. Evaluation of measurement data – Guide to the expression of uncertainty in measurement (GUM:1995). JCGM, 2008. 138 p.
ILAC Р10:07/2020. ILAC Policy on Metrological Traceability of Measurement Results. ILAC, 2020. 11 p.
ILAC P14:09/2020. ILAC Policy for Measurement Uncertainty in Calibration. ILAC, 2020. 14 p.
Velichko O.N. Traceability of measurement results at different levels of metrological work. Measurement Techniques, 2009, vol. 52(11), pp. 1242‒1248. doi: 10.1007/s11018-010-9428-7
Velychko O., Gordiyenko T. Metrological Traceability at Different Measurement Levels. In book: Standards, Methods and Solutions of Metrology. Edited by Luigi Cocco. Publisher: InTech, March 2019, pp. 1‒21. doi: 10.5772/intechopen.84853
Montuori A. Systems Approach. Encyclopedia of Creativity (Second Edition). 2011, pp. 414–421. doi: 10.1016/B978-0-12-375038-9.00212-0
ISO 704:2009. Terminology work – Principles and methods. ISO, 2009. 65 p.
ISO 1087:2019. Terminology work and terminology science – Vocabulary. ISO, 2019. 38 p.
Velychko O., Hrabovskyi O. The mathematical model of the system-oriented measuring instrument. Ukrainian Metrological Journal, 2021, no. 2, pp. 15–19. doi: 10.24027/2306-7039.2.2021.236057
Barwick V.J., Prichard E. (Eds). Eurachem Guide: Terminology in Analytical Measurement – Introduction to VIM 3. Eurachem, 2011. 38 p.
EA-04/02 М:2013. Evaluation of the Uncertainty of Measurement in Calibration. EA, 2013. 75 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
ПОЛІТИКА, ЯКА РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ЖУРНАЛАМ, ЩО ПРОПОНУЮТЬ ВІДКРИТИЙ ДОСТУП З ЗАТРИМКОЮ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 12 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.