Особливості калібрування вимірювачів потужності високих і надвисоких частот
DOI:
https://doi.org/10.24027/2306-7039.2.2022.263724Ключові слова:
вимірювання; невизначеність вимірювання; вимірювач потужності; прохідна потужність; поглинута потужність; мікрохвильова частотаАнотація
Сучасні технології мобільного та бездротового зв’язку потребують застосування різноманітних засобів вимірювання надвисоких частот. Вимірювання потужності надвисоких частот є одним з основних видів вимірювання для засобів і систем радіочастотного діапазону. Підвищення точності вимірювання потужності надвисоких частот вимагає створення точніших еталонів, а розробка методів калібрування вимірювачів потужності надвисоких частот є актуальним завданням. Еталони потужності надвисоких частот, які використовуються для калібрування відповідних засобів вимірювання, повинні забезпечувати високу точність у широкому діапазоні вимірювань та частот.
Проведені дослідження дали змогу визначити типові схеми калібрування вимірювачів потужності надвисоких частот. Для вимірювання обґрунтовано й запропоновано схему калібрування вимірювачів потужності надвисоких частот методом безпосереднього порівняння за допомогою калібратора при вимірюванні поглиненої потужності надвисоких частот. У цій схемі використовується подільник потужності на двох резисторах, який рекомендовано застосовувати для точного відстеження потужності та забезпечення низького значення еквівалентного вихідного коефіцієнта стоячої хвилі.
Запропонована методологія оцінювання невизначеності вимірювань поглиненої потужності може використовуватися при калібруванні вимірювачів потужності в діапазоні частот від 30 МГц до 18 ГГц. Вона враховує і дозволяє визначити найбільш суттєві складові загальної стандартної невизначеності вимірювань поглиненої потужності надвисоких частот і отримати результат відповідного калібрування. Визначено умови врахування коефіцієнта кореляції вимірювань еталонним вимірювачем потужності та вимірювачем потужності, який калібрується. Зазначена методологія може бути використана і для оцінювання невизначеності вимірювань прохідної потужності надвисоких частот.
Посилання
Zhang Z., Liao X. A Microwave Power Sensor. Huang QA. (Ed.). Micro Electro Mechanical Systems. Micro/Nano Technologies. Springer, Singapore, 2018, pp. 1077–1115. doi: https://doi.org/10.1007/978-981-10-5945-2_32
Cui X., Meng Y.S., Shan Y., Li Y. Microwave Power Measurements: Standards and Transfer Techniques. New Trends and Developments in Metrology. Luigi Cocco (Ed.). IntechOpen, 2016, pp. 3–20. doi: 10.5772/60442
Shan Y., Cui X. RF and Microwave Power Sensor Calibration by Direct Comparison Transfer. Modern Metrology Concerns. Luigi Cocco (Ed.). IntechOpen, 2012, pp.175–200. doi: 10.5772/34553
Meng Y.S., Shan Y. Measurement and Calibration of a High-Sensitivity Microwave Power Sensor with an Attenuator. Radioengineering, 2014, vol. 23, no. 4, pp.1055–1060.
Rodriguez M., Celep M., Hudlicka M. et al. Calibration of power sensors for low-power measurement: Best practice guide. EMPIR 15RPT01, RFMicrowave, 2019. 18p.
EA-04/02 М. Evaluation of the Uncertainty of Measurement in calibration. EA, 2021. 78 p.
JCGM 100:2008. Evaluation of measurement data – Guide to the expression of uncertainty in measurement (GUM 1995 with minor corrections). JCGM, 2008. 138p.
M3003. The Expression of Uncertainty and Confidence in Measurement. Edition 4. UKAS, 2019. 81 p.
CООМЕТ R/GM/32:2017. Calibration of measuring instruments. Algorithms of processing measurement results and uncertainty evaluation. COOMET, 2017. 39 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
ПОЛІТИКА, ЯКА РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ЖУРНАЛАМ, ЩО ПРОПОНУЮТЬ ВІДКРИТИЙ ДОСТУП З ЗАТРИМКОЮ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 12 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
