Метрологічна узгодженість класифікації об’єктів за властивостями, що відображаються порядковими та номінальними шкалами
DOI:
https://doi.org/10.24027/2306-7039.4.2022.276324Ключові слова:
метрологічна узгодженість; порядкові властивості; номінальні властивості; невизначеність; показники достовірностіАнотація
Номінальні властивості відображаються за номінальними шкалами, які є прийнятим за домовленістю рядом категорій номінальної властивості, який можна подати назвами категорій, числами або символами, що є ідентифікаторами положення категорій у ряду, з яким порівнюються конкретні прояви номінальної властивості.
Хоча й номінальні шкали є менш інформативними, ніж шкали вищого порядку, вони можуть забезпечити швидке оцінювання досліджуваної властивості та необхідну інтерпретацію для прийняття рішень. Крім того, при проведенні досліджень із метою прийняття рішень про стан об’єкта за його властивостями виникає необхідність в опрацюванні даних, отриманих за шкалами квазіпорядку, за умов їхньої метрологічної простежуваності.
Якщо кінцевим результатом застосування номінальної шкали є отримання однієї або декількох категорій шкали, до яких можна віднести досліджувану номінальну властивість, то така процедура є процедурою класифікації. Показником достовірності класифікації може бути ймовірність правильного віднесення до певного класу еквівалентності, яку можна визначити за верифікацією процедури класифікації, використовуючи еталони, що відповідають категоріям шкали, або за еталонною процедурою.
Розглянуто верифікацію класифікації за спостереженням проявів номінальної властивості, у рамках якої використовується еталонна процедура, заснована на вимірюванні цих проявів із подальшим використанням встановленої шкали класифікації. Результатом верифікації є відповідність категорій номінальних властивостей, до яких віднесені їхні прояви за спостереженням, категоріям, встановленим за еталонною процедурою.
Для встановлення метрологічної простежуваності необхідно скласти матрицю відповідності категорій, закріплених за еталонною процедурою, істинним категоріям за їхнім визначенням. У роботі запропоновано метод урахування неідеальності еталонної процедури, застосовуючи об’єднання порядкових дисперсій матриць верифікації, та еталонного відношення за рядками з подальшою оцінкою умовних ймовірностей, що характеризують достовірність класифікації.
Посилання
Dybkaer R. Concept system on “quantity”: formation and terminology. Accreditation and Quality Assurance, 2013,
vol. 18, pp. 253−260. doi: https://doi.org/10.1007/s00769-013-0977-8
Torra V. et al. Regression for ordinal variables without underlying continuous variables. Information Sciences, 2006, vol. 176, issue 4, pp. 465−474. doi: https://doi.org/10.1016/j.ins.2005.07.007
Bashkansky E., Gadrich T. Some metrological aspects of ordinal measurements. Accreditation and Quality Assurance, 2010, vol. 15, issue 6, pp. 331−336.
Franceschini F., Galetto M. Ordered Samples Control Charts for Ordinal Variables. Quality and Reliability Engineering International, 2005, vol. 21, pp. 177−195. doi: https://doi.org/10.1002/qre.614
Bashkansky E., Gadrich T. Evaluating quality measured on a ternary ordinal scale. Quality and Reliability Engineering International, 2008, vol. 24, pp. 957−971. doi: https://doi.org/10.1002/qre.946
Benoit E. New scale classification within the representational theory of measurement. Journal of Physics: Conference Series, 2013, 459(1):012004. doi: https://doi.org/10.1088/1742-6596/459/1/012004
Gadrich T., Bashkansky E. ORDANOVA: Analysis of Ordinal Variation. Journal of Statistical Planning and Inference, 2012, vol. 142, pp. 3174−3188. doi: https://doi.org/10.1016/j.jspi.2012.06.004
Blair I., Lacy M. Statistics of Ordinal Variation. Sociological Methods & Research, 2000, vol. 28, issue 3, pp. 251−280. doi: https://doi.org/10.1177/0049124100028003001
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
ПОЛІТИКА, ЯКА РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ЖУРНАЛАМ, ЩО ПРОПОНУЮТЬ ВІДКРИТИЙ ДОСТУП З ЗАТРИМКОЮ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 12 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.