До питання про наступне видання Міжнародного словника з метрології

Анотація

Міжнародний словник з метрології (VIM) наразі існує у своєму 3-му виданні (2012) (VIM3). VIM3 є великим досягненням, і в літературі можна знайти численні коментарі щодо його оцінки, які будуть узяті тут як посилання для майбутніх розробок. Відповідно до глосарія статті визначено ядро VIM3, тобто кілька його основних термінів, які зараз використовуються в метрології, разом із їхнім поточним значенням та обґрунтуванням їхнього вибору. Подано позицію автора, виходячи з припущення, що VIM не має викликати особливого інтересу серед учених, чия діяльність вже і так розвивається в рамках такої дисципліни, як метрологія, отже вони апріорі мають бути добре обізнаними з її термінологією. Скоріше передбачається, що такий словник буде дуже корисним для метрологів-практиків, тобто загалом для людей, які мають правильно застосовувати метрологічні терміни відповідно до їхнього поточного значення. Крім того, передбачається, що цей міжнародний словник використовується в кожній країні світу, тому дуже складним завданням є знаходження легких і однозначних варіантів перекладу багатьма різними мовами, для яких характерне різне тлумачення. Ядро VIM3, тобто його основні базові терміни, що зараз використовуються в метрології, складають такі терміни як: “величина” − “кількість”, “магнітуда”; “величина” − “властивість”; “значення” − “шкала”. Згадано їхнє поточне значення разом з обґрунтуванням їхнього вибору. Наведені вище терміни порівняно з нещодавно запропонованими змінами кількох із них, включаючи деякі нові терміни. Під час аналізу враховано, що для основних термінів будь-яка суттєва зміна їхнього значення або відмова від деяких із них має бути ретельно обміркована, оскільки це може спричинити непотрібну плутанину для багатьох користувачів. Насправді цілком можливо й розумно, щоб в інших дисциплінах ті самі терміни виражали різні поняття та в інший спосіб, згідно з конкретним вживанням у межах відповідних дисциплін, наприклад, відповідно до лексикону, який в основному походить із філософії науки або з теорії множин, де суттєві відмінності в значенні можуть бути недоречними або важко зрозумілими в науці про вимірювання, зокрема в метрології.