Дорожнє освітлення та мезопічний зір

Анотація

Сприймати інформацію з навколишнього середовища людина може за допомогою органів чуття. Вважається, що зір забезпечує отримання найбільшої кількості інформації. Є три категорії зору: скотопічний, мезопічний, фотопічний. Активність двох типів світлочутливих рецепторів в оці, колбочок і паличок, є різною в кожній категорії. Колбочки і палички мають унікальну здатність до адаптації різних рівнів освітленості. Адаптація – це спроможність людського ока пристосуватися до умов освітлення, які змінюються. Завдяки такому механізму зорова система людини має здатність працювати в дуже широкому діапазоні освітленостей зіниці, тобто адаптивних рівнів. За дуже низьких рівнів адаптації активними є тільки палички, і зір є скотопічним. Зі зростанням адаптивних рівнів, починаючи від 0,005 кд/м², колбочки стають активними, а палички − менш активними, й зір тоді є мезопічним. За адаптивних рівнів вище 5 кд/м² тільки колбочки є активними, і зір є фотопічним. Колбочки й палички мають різні спектральні чутливості: палички більш чутливі до коротких довжин хвиль, водночас колбочки мають максимальну чутливість усередині видимого спектрального діапазону. Колбочки концентруються головним чином у тій частині ретини ока, яка використовується для прямого (on-line) зору, а палички локалізуються тільки в місцях, що використовуються для периферійного зору. Як наслідок, за мезопічного зору периферійний зір стає кращим із джерелами світла, які мають відносно велику компоненту коротких довжин хвиль. Те ж саме є справедливим для суб’єктивного відчуття яскравості. За низьких рівнів адаптації більше паличок стають активними, і, таким чином, ці переваги збільшуються за низьких рівнів освітленості.

Оскільки фотометричні одиниці базуються на фотопічному зорі, ці переваги неочевидні. Таким чином, коригуючі фактори повинні бути визначені відповідно до спектрів джерел світла, які характеризуються відношенням S/P і рівнями дорожнього освітлення.