Статистичний метод оцінки метрологічних характеристик стандартних зразків
DOI:
https://doi.org/10.24027/2306-7039.1.2024.300954Ключові слова:
радіаційний контроль; еталонні матеріали; властивості однорідності; стабільність; невизначеність вимірювань; метрологічні характеристикиАнотація
Об'єктом досліджень є стандартні зразки: європій-152, цезій-137, торій-232, які передбачається застосовувати у сфері законодавчо регульованої метрології під час проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки.
Стандартні зразки складу та властивостей речовин і матеріалів застосовують у виробничій та невиробничій сферах діяльності суспільства для забезпечення єдності вимірювань та простежуваності в тих видах вимірювань, які не можуть бути забезпечені за допомогою еталонів.
У період війни та посилення ядерної загрози внаслідок повномасштабного вторгнення агресора необхідно приділяти підвищену увагу перевірці блоків виявлення іонізуючого випромінювання, вимірювальних каналів систем радіаційного контролю, радіометрів, радіометричних установок, а також спектрометрів альфа-, бета- та гамма-випромінювання.
Однорідність є основною вимогою для всіх стандартних зразків і включає до себе як однорідність у межах екземпляра, так і однорідність між екземплярами, яка є важливою для однакових значень внутрішньо-екземплярної однорідності.
Метою статті є демонстрація методу оцінки невизначеності вимірювань еталонних матеріалів, коли вони генеруються та калібруються, відповідно до міжнародних правил. Оцінка похибки вимірювання радіоактивного еталонного матеріалу з природним періодом напіврозпаду є актуальною та дійсною, враховуючи його властивості однорідності та стабільність. Для оцінки властивостей, а також похибки вимірювання було проведено одноваріантний дисперсійний аналіз.
Наукова та практична цінність результатів виконаних робіт полягає в тому, що отримані значення однорідності та стабільності матеріалів, із яких створюються стандартні зразки, а також встановлені значення активностей цих зразків, відповідають вимогам міжнародних нормативних документів.
Посилання
ISO GUIDE 35:2017. Reference materials – Guidance for characterization and assessment of homogeneity and stability. 105 p.
ILAC G12:2000. Guidelines for the Requirements for the Competence of Reference Materials Producers. 30 p.
Lamberty A., Schimmel H., Pauwels J. The study of the stability of reference materials by isochronous measurements. Fresenius Journal of Analytical Chemistry, 1998, vol. 360(3), pp. 359–361. doi: https://doi.org/10.1007/s002160050711
DSP 6.177-2005-09-02. Basic sanitary rules for ensuring radiation safety of Ukraine. Kyiv, 2005 (in Ukrainian).
Scheffe H. The Analysis of Variance. New York, John Wiley and Sons, 1959. 496 р.
Lapach S.N., Chubenko A.V., Babich P.N. Statistika v nauke i biznese [Statistics in science and business]. Kiev, Morion, 2002. 640 р.
Ellison S.L.R. and Williams A. (Eds). Eurachem/CITAC Guide: Metrological Traceability in Analytical measurement. 2nd ed. 2019. ISBN: 978-0-948926-34-1. Available at: www.eurachem.org
Skliarov V., Degtiarov O., Zaporozhets O., Letuchy O., Ievsieiev V. Utilizing of Univariate Analysis of Variance for Evaluation of Uncertainties Measurement Results of Properties of Reference Materials. Proceedings of XXXII International Scientific Symposium Metrology and Metrology Assurance (MMA), Sozopol, Bulgaria, 2022. doi: https://doi.org/10.1109/MMA55579.2022.9992863
Zakharov I.P., Vodotyka S.V., Klimova K.A., Shevchenko N.S. Some examples of the evaluation of measurement uncertainty. Measurement Techniques, 2013, vol. 56(6), pp. 591–598. doi: https://doi.org/10.1007/s11018-013-0250-x
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
ПОЛІТИКА, ЯКА РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ЖУРНАЛАМ, ЩО ПРОПОНУЮТЬ ВІДКРИТИЙ ДОСТУП З ЗАТРИМКОЮ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 12 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.