Визначення коригувальних факторів та поправкових коефіцієнтів для розрахунків поглинутої дози
DOI:
https://doi.org/10.24027/2306-7039.2.2024.307280Ключові слова:
радіаційна безпека; променева терапія; термолюмінесцентні дозиметри; термолюмінесцентний порошок; клінічна дозиметріяАнотація
Необхідність контролю дози, що отримує пацієнт при променевій терапії (ПТ), диктується вимогами до гарантії якості, яка охоплює велику систему організаційних та технічних заходів, спрямованих на досягнення єдності й точності дозиметричних вимірювань. Кінцева мета використання системи гарантії якості у ПТ – забезпечення високої точності відпускання дози на пухлину, зменшення об’ємів опромінення нормальних, здорових тканин та органів, що знаходяться біля мішені (пухлинного ураження). Встановлено, що для підвищення ефективності променевого лікування та зниження кількості ускладнень у наступному періоді необхідно опромінювати локальну мішень у тілі пацієнта з похибкою дози не більше ±5%. Якщо ця вимога не виконується, то при відпусканні поглинутої дози нижче заданого значення ефективність променевої терапії різко знижується та призводить до виникнення рецидиву захворювання, тоді як при перевищенні заданої дози – високий ризик виникнення променевих ускладнень.
В основі цього аудиту лежить перевірка точності калібрування струменів апаратів дистанційної променевої терапії за допомогою термолюмінесцентних (ТЛ) детекторів – невеличких пластикових капсул, наповнених термолюмінесцентним порошком, які надсилають поштою до радіологічних центрів для опромінення певною дозою у водному фантомі.
Для контролю розрахунку поглинутої дози у воді за допомогою ТЛ-дозиметрів, опромінених на гамма- терапевтичному апараті дистанційної променевої терапії, необхідно вивчити вплив різних чинників (фейдінгу, нелінійності показів, енергетичної залежності, відтворення ТЛ-сигналу, наявності тримача) на величину ТЛ- сигналу. Нами були вивчені та визначені різні коригувальні чинники й значення їхніх похибок, які впливають на калібрування системи (порошок TLD-100 (Rexon), термолюмінесцентний зчитувач PCL-3). При визначенні коригувальних чинників для врахування денного дрейфу приладу PCL-3 значення ТЛ-сигналу, отриманого при висвічуванні, корегувалося за показниками контрольного порошку. Як контрольний порошок використовувався TLD-100 (Rexon), опромінений поглинутою дозою у воді 2 Гр за стандартних умов, витриманий чотири місяці для отримання стабільного ТЛ-сигналу.
Посилання
Attix F.H. Introduction to Radiological Physics and Radiation Dosimetry. John Wiley & Sons, Inc, 2008. 628 р.
Agyeman H.K., Darko E.O., Amoako J.K., Owusu-Banahene J., Inkoom S. et al. Varieties of Thermoluminescent Dosimeters Used in the Personnel Dosimetry Laboratory in Radiation Protection Institute in Ghana. Int J at Nucl Phys, 2020, vol. 5, issue 1, 5:018. doi: https://doi.org/10.35840/2631-5017/2518
Carel W. E. van Eijk. Inorganic scintillators in medical imaging. Phys. Med. Biol., 2002, vol. 47. doi: https://doi.org/10.1088/0031-9155/47/8/201
Gruner S.M., Tate M.W., Eikenberry E.F. Charge-coupled device area x-ray detectors. Rev. Sci. Instr., 2002, vol. 73, no. 8.
International Atomic Energy Agency. Absorbed Dose Determination in External Beam Radiotherapy. An International Code of Practice for Dosimetry Based on Standards of Absorbed Dose to Water. Technical Reports Series No. 398. Vienna, IAEA, 2000.
International Atomic Energy Agency. Absorbed Dose Determination in Photon and Electron Beams. An International Code of Practice. Technical Reports Series No. 277. Vienna, IAEA, 1997.
Guide to the expression of uncertainty in measurement. International Organization for Standardization, Geneva, 1995.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
ПОЛІТИКА, ЯКА РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ЖУРНАЛАМ, ЩО ПРОПОНУЮТЬ ВІДКРИТИЙ ДОСТУП З ЗАТРИМКОЮ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 12 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.