Оцінка невизначеності вимірювань при калібруванні мірників металевих еталонних 2-го розряду

Анотація

У статті розглядаються проблемні питання, пов’язані із забезпеченням однаковості вимірювань у законодавчій метрології, а саме при калібруванні робочих еталонів, які застосовуються при повірці законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки. Однією з умов забезпечення єдності вимірювань є відповідність будь-якого засобу вимірювальної техніки усім вимогам технічної специфікації. Порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки встановлює співвідношення між розширеною невизначеністю вимірювань, що забезпечує еталон, та максимально допустимою похибкою засобу вимірювальної техніки, не більш ніж один до трьох. Однак при цьому порівнюються неоднорідні величини – похибка визначає відхилення показів засобу вимірювальної техніки від опорного значення, а невизначеність вимірювань характеризує якість калібрування цього засобу в конкретній калібрувальній лабораторії. І ця невизначеність вимірювань при калібруванні залежить від багатьох факторів, наявних у лабораторії. При цьому достовірність оцінки невизначеності вимірювань під час калібрування робочого еталона залежить від правильного вибору процедур оцінювання невизначеності вимірювань при калібруванні. Тому в Законі України “Про метрологію та метрологічну діяльність”, тобто на законодавчому рівні, встановлено, що калібрування та оформлення його результатів проводяться відповідно до національних стандартів, гармонізованих із відповідними міжнародними та європейськими стандартами, та документів, прийнятих міжнародними та регіональними організаціями з метрології.

У статті зазначені проблеми актуалізації наявної нормативної бази для калібрування засобів вимірювальної техніки на прикладі мірників еталонних та забезпечення метрологічної простежуваності результатів калібрувань засобів вимірювань об’єму рідини. Запропоновано процедуру оцінки невизначеності вимірювань при калібруванні мірника еталонного 2-го розряду об’ємним методом.