Метрики невізуального впливу світла

Автор(и)

  • Леонід Назаренко Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова, вул. Чорноглазівська, 17, 61002, Харків, Україна
  • Дмитро Фелоненко Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова, вул. Чорноглазівська, 17, 61002, Харків, Україна
  • Олена Ляшенко Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова, вул. Чорноглазівська, 17, 61002, Харків, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24027/2306-7039.4.2024.319171

Ключові слова:

меланопсін; білі світлодіоди; меланопічна освітленість

Анотація

Результати вивчення незорової дії світла вже успішно застосовуються в циркадному освітленні, що базується на зміні корельованої колірної температури (ККТ) джерел випромінення освітлювальної системи приміщення протягом доби відповідно до природної зміни цього параметра і сприяють підтримці біологічних процесів бадьорості та підготовки до сну.

Однак дослідження параметрів джерел світла освітлювальних систем, що можуть впливати на самопочуття людини, не обмежені тільки їхньою ККТ, і після детальнішого вивчення впливу спектра випромінення на концентрацію і динаміку меланопсіну Міжнародний комітет з освітлення запропонував алгоритм визначення меланопічної опроміненості та меланопічної освітленості саме за спектральним розподілом джерел випромінення.

Для кількісної оцінки відношення невізуального впливу параметрів світлового середовища на самопочуття людини може бути застосовано співвідношення меланопічного потоку М до фотопічного світлового потоку P тестового джерела світла. За визначенням це відношення нормовано до 1 для референсного випромінювача денного світла D65. Особливого значення це співвідношення може набути для створення нової освітлювальної метрики, яка може характеризувати світлодіодні джерела світла з точки зору потенціалу щодо невізуального впливу залежно від спектрального складу.

Посилання

Berson D.M., Dunn F.A., Takao M. Phototransduction by retinal ganglion cells that set the circadian clock. Science, 2002, vol. 295, issue 5557, pp. 1070–1073. doi: https://doi.org/10.1126/science.1067262

CIE S 017/E:2020. CIE International Lighting Vocabulary. 2nd edition. doi: https://doi.org/10.25039/S017.2020

Rea M.S., Figueiro M. Light as a circadian stimulus for architectural lighting. Lighting Research and Technology, 2016, vol. 50, no. 4. doi: https://doi.org/10.1177/147715351668368

CIE S 026/E:2018. CIE System for Metrology of Optical Radiation for ipRGC-influenced Responses to Light. doi: https://doi.org/10.25039/S026.2018

Lucas R.J., Peirson S.N., Berson D.M., Brown T.M. et al. Measuring and using light in the melanopsin age. Trends Neurosci, 2014, vol. 37(1), pp. 1–9. doi: https://doi.org/10.1016/j.tins.2013.10.004

Nazarenko L.A., Didenko O.M. Melanopichna fotometriya [Melanopic photometry]. Ukrainian Metrological Journal, 2023, no. 3, pp. 37–44 (in Ukrainian). doi: https://doi.org/10.24027/2306-7039.3.2023.291952

Yingying Huang, Jiuhui Li, Qi Dai. Comparative analysis of circadian lighting models: melanopic illuminance vs circadian stimulus. Optics Express, 2024, vol. 32, issue 17, pp. 29454–29513. doi: https://doi.org/10.1364/OE.532207

Brown T.M., Brainard G.C., Cajochen C., Czeisler C.A. et al. Recommendations for daytime, evening and nighttime indoor light exposure to best support physiology, sleep and wakefulness in healthy adults. PLoS Biol, 2022, vol. 20(3):e3001571. doi: https://doi.org/10.1371/journal.pbio.3001571

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-12-27

Номер

Розділ

Статті