Дослідження складових бюджету невизначеності при дозиметрії рентгенівського та гамма-випромінювання
DOI:
https://doi.org/10.24027/2306-7039.1.2025.325900Ключові слова:
звірення; невизначеність; рентгенівська та гамма-дозиметрія; іонізуюче випромінюванняАнотація
Дозиметрія рентгенівського та гамма-випромінювання широко використовується в медицині, де точність і відтворюваність вимірювань безпосередньо впливають на ефективність і безпеку променевої терапії та клінічної діагностики. Помилки при відпуску дози пацієнту можуть згодом негативно впливати на його здоров’я. Однак невизначеності вимірювань можуть виникати через нестабільність джерел випромінювання, вплив параметрів навколишнього середовища та складність калібрування дозиметричних камер. Незважаючи на постійне вдосконалення методик, ці проблеми залишаються невирішеними і потребують подальшого вивчення для забезпечення надійного дозиметричного контролю.
В умовах зростаючої необхідності уніфікації дозиметричних вимірювань рентгенівського та гамма-випромінювання міжнародні та національні лабораторії проводять міжлабораторні звірення. Це дозволяє оцінити можливості лабораторії та розробити практичні шляхи для покращення уніфікації стандартів і мінімізації величини невизначеності.
Були проаналізовані результати міжнародних звірень щодо рентгенівського та гамма-випромінювання. Проведено порівняння складових часток бюджету невизначеності при вимірюванні величин рентгенівського та гамма-випромінювання. Надано рекомендації щодо зниження невизначеностей та підвищення точності вимірювань. Проведено порівняння бюджету невизначеності ННЦ “Інститут метрології” з бюджетами невизначеності інших лабораторій, що брали участь у звіренні. Порівнявши отримані невизначеності ННЦ “Інститут метрології” з невизначеностями інших лабораторій-учасників звірення, зроблено висновок про необхідність впровадження актуальної нормативної бази та модернізації еталонної бази, що дозволить знизити складові частини невизначеності до рівня лабораторій, які є лідерами у цьому виді вимірювань.
Запропоновані рекомендації та практичні підходи до зниження невизначеності вимірювань сприяють підвищенню точності в дозиметрії, що є важливим для медичного та наукового застосування іонізуючого випромінювання.
Посилання
ISO 4037-1:1996. X and gamma reference radiation for calibrating dosemeters and doserate meters and for determining their response as a function of photon energy.
ISO 4037-1:2019. Radiological protection – X and gamma reference radiation for calibrating dosemeters and doserate meters and for determining their response as a function of photon energy.
Podgorsak E.B. Radiation Oncology Physics: A Handbook for Teachers and Students. Vienna, Austria, 2005. 657 p.
Bushberg J.T., Seibert J.A., Leidholt E.M., Boone J.M. The Essential Physics of Medical Imaging. 4th edition. Lippincott Williams and Wilkins, Philadelphia, USA, 2020. 1030 p.
EURAMET Guide on Comparisons. EURAMET Guide No. 4, Version 1.0 (05/2016).
Pustovyi A. Study of the Accuracy and Reliability of Dosimetric Measurements for X-ray Beams with Radiation Qualities N-40, N-100, N-200. Ukrainian Metrological Journal, 2024, no. 3, pp. 37–47. doi: https://doi.org/10.24027/2306-7039.3.2024.312477
Pustovyi A., Ozerskyi K., Skliarov V. Study of the uncertainty of measurements of gamma radiation from Cesium-137 and Cobalt-60 sources. Ukrainian Metrological Journal, 2024, no. 4, pp. 48–57. doi: https://doi.org/10.24027/2306-7039.4.2024.319199
JCGM 100:2008. Evaluation of measurement data – Guide to the expression of uncertainty in measurement (GUM 1995 with minor corrections). 134 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
ПОЛІТИКА, ЯКА РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ЖУРНАЛАМ, ЩО ПРОПОНУЮТЬ ВІДКРИТИЙ ДОСТУП З ЗАТРИМКОЮ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 12 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.