Вивчення дозиметричних властивостей термолюмінесцентної системи для аудиту доз у променевій терапії
DOI:
https://doi.org/10.24027/2306-7039.3.2025.340430Ключові слова:
радіаційна безпека; променева терапія; термолюмінесцентні дозиметри; термолюмінесцентний порошок, невизначеність, ɣ-дозиметрія, іонізуюче випромінюванняАнотація
Для здійснення постійного контролю апаратів гамма-терапії в умовах недостатнього забезпечення сучасним дозиметричним обладнанням, а в деяких випадках і відсутністю кваліфікованого персоналу, охоплення усіх радіологічних відділень щорічним зовнішнім контролем є практично єдиною можливістю незалежної перевірки точності розрахунків лікувальної дози, що відпускається пацієнтові.
Актуальність цієї роботи визначається необхідністю виконання положень національних законодавчих документів у галузі використання ядерної енергії: Закону України “Про захист людини від впливу іонізуючого випромінення”, Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), Державного стандарту України “Вимірювання іонізуючих випромінень. Метрологічне забезпечення. Основні положення” (ДСТУ 3240-2015).
Вимоги цих документів щодо точності та надійності дозовимірювань обумовлюють необхідність використання високоякісних детекторів. Саме тому з усіх термолюмінесцентних матеріалів, які використовують у проведенні ТЛД-аудиту терапевтичних струменів фотонного випромінення, перевагу віддають люмінофору LiF, Mg, Ti типу TLD-100, завдяки його дозиметричним властивостям: тканиноеквівалентності, тривалості збереження дозиметричної інформації (низькому федингу), високій чутливості, великому діапазону вимірюваних доз, чіткому відтворенню результатів при багаторазових вимірюваннях.
Саме використання таких детекторів робить можливим проведення регулярного дозиметричного аудиту діючих гамма-апаратів методом “доза-поштою”. Цей підхід є важливим, оскільки дозволяє вчасно виявляти помилки клінічної дозиметрії, підвищити якість променевої терапії та, як наслідок, підвищувати якість лікування.
При проведенні ТЛД-аудиту необхідно забезпечити регулярність контролю дозиметричних властивостей та параметрів як самого люмінофора, так і вимірювального ТЛ-приладу, а також визначити низку факторів корегувальних коефіцієнтів та величину розширеної невизначеності.
Посилання
Ozerskyi K. Determination of correction factors and correction coefficients for calculations of the absorbed dose. Ukrainian Metrological Journal, 2024, no. 2, pp. 51–57. doi: https://doi.org/10.24027/2306-7039.2.2024.307280
Technical Reports Series No. 398. Absorbed Dose Determination in External Beam Radiotherapy: An International Code of Practice for Dosimetry Based on Standards of Absorbed Dose to Water. Vienna, IAEA, 2000. 242 p.
Council Directive 2013/59/Euratom of 5 December 2013 laying down basic safety standards for protection against the dangers arising from exposure to ionising radiation, and repealing Directives 89/618/Euratom, 90/641/Euratom, 96/29/Euratom, 97/43/Euratom and 2003/122/Euratom. Available at: https://eur-lex.europa.eu/eli/dir/2013/59/oj
Izewska J., Georg D., Bera P. et al. A methodology for TLD postal dosimetry audit of high-energy radiotherapy photon beams in non-reference conditions. Radiother. Oncol., 2007, vol. 84, pp. 67–74. doi: https://doi.org/10.1016/j.radonc.2007.06.006
Izewska J., Gajewski R., Gwiazdowska B. et al. TLD postal dose intercomparison for megavoltage units in Poland. Radiother. Oncol., 1995, vol. 36, no. 2, pp. 143–152. doi: https://doi.org/10.1016/0167-8140(95)01604-f
Kirby T.H., Hanson W.F., Johnston D.A. Uncertainty analysis of absorbed dose calculations from thermoluminescence dosimeters. Med. Phys., 1992, vol. 19, no. 6, pp. 1427–1433. doi: https://doi.org/10.1118/1.596797
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
ПОЛІТИКА, ЯКА РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ЖУРНАЛАМ, ЩО ПРОПОНУЮТЬ ВІДКРИТИЙ ДОСТУП З ЗАТРИМКОЮ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 12 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
