Комплексна методика оцінки точності термографічного виявлення будівельних дефектів

Автор(и)

  • Геннадій Олександрович Оборський Національний університет “Одеська політехніка”, пр. Шевченка, 1, 65044, Одеса, Україна, Україна
  • Олександр Сергійович Левинський Національний університет “Одеська політехніка”, пр. Шевченка, 1, 65044, Одеса, Україна, Україна
  • Віктор Олександрович Ганусовський Національний університет “Одеська політехніка”, пр. Шевченка, 1, 65044, Одеса, Україна, Україна
  • Даніель Дмитрович Ольман Національний університет “Одеська політехніка”, пр. Шевченка, 1, 65044, Одеса, Україна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.24027/2306-7039.4.2025.348016

Ключові слова:

інфрачервона термографія; будівельні дефекти; теплова інерція; коефіцієнт випромінювання; ймовірнісна похибка

Анотація

У дослідженні сформульовано задачу оптимізації термографічної діагностики будівельних об’єктів на основі теплових методів неруйнівного контролю. Розглянуто особливості застосування термографії для багатошарових конструкцій, де теплопередача визначається структурою й теплотехнічними властивостями матеріалів. Проаналізовано чинники, що впливають на точність виявлення дефектів: характеристики поверхні, кут і дистанцію спостереження, зовнішні умови. Запропоновано використання еталонного зразка для локального калібрування інфрачервоної камери, що мінімізує вплив варіацій емісійної здатності та коригує температурні показники. Створено систему кількісної оцінки точності, яка враховує температурну похибку, функцію розподілу ймовірності та довірчі інтервали надійності. Розроблено класифікацію похибок термографічного контролю (об’єктних, режимних, апаратних і калібрувальних) та узагальнено їх у таблиці рішень для планування діагностичних процедур. Практична реалізація методики на основі гібридних фотоматриць забезпечує підвищення точності виявлення дефектів і зменшення хибних результатів.

Посилання

Kaya R., Caglayan S. Potential Benefits of Thermal Insulation in Public Buildings: Case of a University Building. Buildings, 2023, vol. 13(10), 2586. doi: https://doi.org/10.3390/buildings13102586

Tomita K., Chew M.Y.L. A Review of Infrared Thermography for Delamination Detection on Infrastructures and Buildings. Sensors, 2022, vol. 22(2), 423. doi: https://doi.org/10.3390/s22020423

Martin M. et al. Infrared thermography in the built environment: A multi-scale review. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 2022, vol. 165(3), 112540. doi: https://doi.org/10.1016/j. rser.2022.112540

Pan D., Mo T., Jiang Z., Duan Y., Maldague X., Gui W. Interference Factors and Compensation Methods when Using Infrared Thermography for Temperature Measurement: A Review. Electrical Engineering and Systems Science, Signal Processing, 2025. doi: https://doi.org/10.48550/arXiv.2502.17525

Milovanović B., Pečur I. Review of Active IR Thermography for Detection and Characterization of Defects in Reinforced Concrete. Journal of Imaging, 2016, vol. 2(2), 11. doi: https://doi.org/10.3390/jimaging2020011

Rodríguez-Martín M., Fueyo J.G., González-Aguilera D. et al. Predictive Models for the Characterization of Internal Defects in Additive Materials from Active Thermography Sequences Supported by Machine Learning Methods. Sensors, 2020, vol. 20(14), 3982. doi: https://doi.org/10.3390/s20143982

Fang Q., Ibarra-Castanedo C., Garrido I., Duan Y., Maldague X. Automatic Detection and Identification of Defects by Deep Learning Algorithms from Pulsed Thermography Data. Sensors, 2023, vol. 23(9), 4444. doi: https://doi.org/10.3390/s23094444

Golosov N., Cervone G. Integrating Thermal Infrared Imaging and Weather Data for Short-Term Prediction of Building Envelope Thermal Appearance. Remote Sensing, 2024, vol. 16(21), 3981. doi: https://doi.org/10.3390/rs16213981

Lucchi E. Applications of the infrared thermography in the energy audit of buildings: A review. Renewable and Sustainable Energy Reviews, 2018, vol. 82, part 3, pp. 3077–3090. doi: https://doi.org/10.1016/j.rser.2017.10.031

Biswal G., Yakimov M., Tokranov V. et al. Bias-Tunable Quantum Well Infrared Photodetector. Nanomaterials, 2024, vol. 14(6), 548. doi:

https://doi.org/10.3390/nano14060548

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-25

Номер

№ 4 (2025)

Розділ

Статті

Ліцензія

ПОЛІТИКА, ЯКА РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ЖУРНАЛАМ, ЩО ПРОПОНУЮТЬ ВІДКРИТИЙ ДОСТУП З ЗАТРИМКОЮ

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 12 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

 

Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.