Метрологічні ризики в промислових системах ІоТ: класифікація, оцінювання та стратегії мінімізації
DOI:
https://doi.org/10.24027/2306-7039.4.2025.348020Ключові слова:
метрологічне забезпечення; промисловий інтернет речей (ІІоТ); метрологічні ризики; оцінювання ризиків; невизначеністьАнотація
(ІІоТ), де мережі смарт-сенсорів формують дані про вимірювання, що надалі використовуються для автоматизованого прийняття рішень, керування технологічними процесами та прогнозування відмов обладнання. Показано, що перехід від централізованих вимірювальних систем до розподілених архітектур ІІоТ підвищує кількість джерел невизначеності та створює нові типи метрологічних ризиків, пов’язаних з деградацією сенсорів, втратою калібрувальної простежуваності, впливом умов середовища, нестабільністю каналів зв’язку та маніпуляцією даними на рівні мережевих протоколів. Навіть незначні похибки окремих сенсорів можуть призвести до каскадних відхилень у всьому цифровому ланцюгу, що негативно впливає на якість продукції, ефективність алгоритмів керування та безпеку виробничих процесів.
Запропоновано класифікацію метрологічних ризиків на п’ять груп: технічні, інформаційно-технологічні, нормативні, організаційні та ризики якості даних/довіри. Для їх оцінювання використано методи ризик-орієнтованого аналізу: побудовано матрицю ризиків, проведено FMEA та сформовано карту взаємозв’язків між категоріями ризиків. Уперше запропоновано наукову формулу кількісної оцінки рівня метрологічного ризику на основі вагових коефіцієнтів і нормованих параметрів: ймовірності виникнення, впливу на систему, ймовірності виявлення, невизначеності вимірювань, простежуваності, кібервразливості та системної інтегрованості. Додатково введено коефіцієнт поширення, що враховує каскадний ефект у мережевих структурах ІІоТ, коли єдина помилка вимірювання впливає на роботу кількох підсистем.
Обґрунтовано практичні стратегії мінімізації ризиків: автоматизоване калібрування, цифрові сертифікати калібрування, використання цифрових двійників для виявлення дрейфу сенсорів, інтеграція з платформами CMMS/MES, а також застосування стандартів ISO/IEC 17025 та IEEE 1451 для забезпечення простежуваності та сумісності. Запропонований підхід формує основу для впровадження ризик-орієнтованої метрології в цифровому виробництві й сприяє створенню надійних, масштабованих та стандартизованих ІІоТ-рішень.
Посилання
Mustapää T., Autiosalo J., Nikander P., Siegel J. E., Viitala R. Digital Metrology for the Internet of Things. Proceedings of the Global Internet of Things Summit (GIoTS), IEEE, 2020. doi: https://doi.org/10.1109/GIOTS49054.2020.9119603
Hackel S., Härtig F., Hornig J., Wiedenhöfer T. The Digital Calibration Certificate. PTBMitteilungen, 2017, vol. 127, no. 4, pp. 75–81. doi: https://doi.org/10.7795/310.20170499
Barcelo-Ordinas J.M., Doudou M., Garcia-Vidal J., Badache N. Self-calibration methods for uncontrolled environments in sensor networks: A reference survey. Ad Hoc Networks, 2019, vol. 88, pp. 142–159. doi: https://doi.org/10.1016/j.adhoc. 2019.01.008
Mustapää T., Nummiluikki J., Viitala R. Digitalisation of Calibration Data Management in Pharmaceutical Industry Using a Multitenant Platform. Applied Sciences, 2022, vol. 12, no. 15, 7531. doi: https://doi.org/10.3390/app12157531
Moulla D.K., Mnkandla E., Abran A. Evaluation of IoT Measurement Solutions from a Metrology Perspective. Computer Systems Science and Engineering, 2023, vol. 47, no. 2, pp. 2455–2479. doi: https://doi.org/10.32604/csse.2023.039736
Moulla D.K., Mnkandla E., Abran A. Systematic literature review of IoT metrics. Applied Computer Science, 2023, vol. 19, no. 1. doi: https://doi.
org/10.35784/acs-2023-05
Abdallah A., Abran A., Villavicencio M. Measurement solutions in the enterprise architecture literature: A metrology evaluation. Journal of Theoretical and Applied Information Technology, 2022, vol. 100, no. 9, pp. 2935–2957.
Sousa J., Mendonça J.P., Machado J. A generic interface and a framework designed for industrial metrology integration for the Internet of Things. Computers in Industry, 2022, vol. 138, 103632. doi:https://doi.org/10.1016/j.compind.2022.103632
IEC 62264-3:2016. Enterprise-control system integration – Part 3: Activity models of manufacturing operations management. Geneva, 2016. 151 p.
ISO 23952:2020. Automation systems and integration – Quality information framework (QIF) – An integrated model for manufacturing quality information. Geneva, 2020. 498 p.
IEEE 1451.0:2024 (Revision of 1451.0-2007). IEEE Standard for a Smart Transducer Interface for Sensors and Actuators – Common Functions, Communication Protocols, and Transducer Electronic Data Sheet (TEDS) Formats. NJ, USA, 2024. 429 p.
Sicari S., Rizzardi A., Miorandi D., Coen-Porisini A. A risk assessment methodology for the Internet of Things. Computer Communications, 2018, vol. 129, pp. 67–79. doi: https://doi.org/10.1016/j.comcom.2018.07.024
Casola V., De Benedictis A., Rak M., Villano U. Toward the automation of threat modeling and risk assessment in IoT systems. Internet of Things, 2019, vol. 7, 100056. doi: https://doi.org/10.1016/j.iot.2019.100056
DSTU ILAC-G24/OIML D10:2013. Nastanovу shchodo vyznachennia mizhkalibruvalnykh intervaliv zasobiv vymiriuvalnoi tekhniky [Guidelines for the determination of calibration intervals of measuring instruments] (ILAC-G24/OIML D10:2007, IDT). Kyiv, 2013. 32 p. (in Ukrainian).
IEC 60812:2018. Failure modes and effects analysis (FMEA and FMECA). Geneva, 2018. 99 p.
DSTU ISO 31000:2018 (ISO 31000:2018, IDT).
Menedzhment ryzykiv. Pryntsypy ta nastanovy
[Risk management – Guidelines]. Kyiv, 2019.
p. (in Ukrainian).
Artemuk O.I. Metrologichni ryzyky
zabezpechennia yakosti produktsii na etapi
vygotovlennya: dys. d-ra filosofii [Metrological
risks of product quality assurance at the
production stage: PhD diss.]. Lviv, 2025. 160 p.
(in Ukrainian).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
ПОЛІТИКА, ЯКА РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ЖУРНАЛАМ, ЩО ПРОПОНУЮТЬ ВІДКРИТИЙ ДОСТУП З ЗАТРИМКОЮ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 12 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.