Визначення сумарної невизначеності поглинутої дози, виміряної за допомогою методу TL-дозиметрії

Анотація

У статті розглядається розрахунок сумарної невизначеності вимірювань поглинутої дози методом термолюмінесцентної дозиметрії (ТЛД). Ця процедура є ключовим інструментом для незалежної верифікації доз у клінічній практиці, особливо в рамках аудиторських програм “доза-поштою”. Забезпечення належної метрологічної простежуваності та коректне знаходження невизначеності є обов’язковою вимогою для акредитації таких дозиметричних служб. Розрахунок виконується відповідно до міжнародних рекомендацій GUM та МАГАТЕ, полягає у визначенні меж сумарної невизначеності.

Сумарна невизначеність поглинутої дози розраховується як сукупний вплив невизначеностей окремих факторів розрахункової формули, зокрема: калібрувального коефіцієнта ТЛ-системи, поправочних коефіцієнтів на фединг, нелінійність залежності “доза-ТЛ-сигнал” та наявність тримача детекторів.

Найбільший внесок у сумарну невизначеність робить невизначеність калібрувального коефіцієнта, яка пов’язана з точністю відпущення поглинутої дози у воді за показаннями іонізаційної камери. Для її мінімізації було застосовано сучасні методи статистичної обробки даних, отримані експериментальним шляхом. Експериментальні дослідження проводилися на різних етапах із використанням терапевтичного апарата та водного фантома, державного первинного еталона одиниці поглинутої дози та фантома з ПММА в геометрії горизонтального пучка.

За будь-яких умов опромінення сумарна невизначеність поглинутої дози не перевищила ±3%, що відповідає вимогам МАГАТЕ до центрів проведення ТЛД-аудиту. Запропонований підхід забезпечує надійну основу для метрологічного забезпечення дозиметрії в клінічній практиці та може бути впроваджений у роботі дозиметрично-аудиторських служб.