Невизначеність вимірювання просторових координат повітряного об’єкта далекомірно-кутомірним методом

Анотація

Визначення просторових координат повітряного об’єкта широко використовується у геодезії, радіонавігації, радіо-, оптичній та акустичній локаціях. Залежно від кількості застосовуваних при цьому опорних станцій (радіолокаційних, оптико-електронних або акустичних) та їх можливостей, це завдання вирішується різними методами. У статті розглядаються особливості оцінювання невизначеності вимірювань координат повітряного об’єкта далекомірно-кутомірним способом. Наводяться моделі вимірювань, що зв’язують його координати у місцевій декартовій системі координат зі сферичними координатами повітряного об’єкта, знайденими за допомогою далекоміра та кутоміра. У моделях включено поправку на визначення розташування опорної станції, поправку на визначення кута місця, пов’язану з неточністю горизонтування платформи станції та визначення азимуту, а також поправку, пов’язану з неточністю прив’язки станції до напрямку на північ. Відповідно до правила підсумовування дисперсій записані вирази для стандартних невизначеностей вимірювання прямокутних координат об’єкта. Наводяться бюджети невизначеності вимірювань прямокутних координат, які можуть бути основою для створення програмних засобів для автоматизації розрахунку невизначеностей вимірювань. Методом ексцесів знаходяться оцінки розширених невизначеностей. Записані вирази для відносних стандартних невизначеностей вимірювань координат. Наводиться приклад оцінювання відносних стандартних невизначеностей вимірювань прямокутних координат повітряного об’єкта для реальних даних. Побудовані графічні залежності відносних стандартних невизначеностей вимірювань прямокутних координат повітряного об’єкта від азимуту та кута місця.