Дослідження вдосконаленої реперної точки міді із застосуванням лінійного пірометра LP4
DOI:
https://doi.org/10.24027/2306-7039.4.2025.348014Ключові слова:
державний еталон; лінійний пірометр; плато тверднення; реперна точкаАнотація
З 1994 р. в ННЦ “Інститут метрології” зберігається та застосовується державний первинний еталон одиниці температури за випроміненням ДЕТУ 06-03-96, який є верхньою ланкою схеми простежуваності для безконтактних засобів вимірювання температури в діапазоні від 1357,7 до 2800 К. Одним зі складових елементів державного еталона є реперна точка міді, яка являє собою графітовий тигель циліндричної форми з реперним металом – чистою міддю. Час експлуатації еталона закономірним чином вплинув на стан реперного металу та графітових елементів, що обумовило необхідність їх оновлення. Крім того, проведено доопрацювання або повне оновлення інших складових елементів державного еталона – випромінювача (печі для реперної точки), систем аргонового захисту та регулювання температури, еталонного пірометра.
Метою дослідження є підтвердження метрологічних характеристик державного еталона в частині реалізації температури реперної точки міді після проведення робіт з удосконалення державного еталона.
Наведено опис оновленої реперної точки міді. Розглянуто конструкцію вдосконаленого графітового тигля із захисною оболонкою. Наведено схему печі для реперної точки міді. Описано системи аргонового захисту та контролю температури. Наведено процедуру вимірювань за допомогою лінійного пірометра LP4. Надано результати реалізації температури фазового переходу тверднення реперної точки міді. Розглянуто методику визначення приросту градуювальних характеристик еталонного пірометра LP4 навколо температури реперної точки міді. Розглянуто два методи обробки експериментальних даних на плато тверднення для визначення вихідного сигналу еталонного пірометра. Наведено оцінку стандартної невизначеності за типом А для кількох плато. Подано бюджет невизначеності для реалізації температури фазового переходу тверднення міді.
Посилання
Guide to the Realization of the ITS-90. Fixed Points for Radiation Thermometry. BIPM, 2018. Available at: https://www.bipm.org/utils/common/pdf/ITS-
/Guide_ITS-90_2_5_RTFixedPoints_2018.pdf
Stvorennia pervynnoho etalona odynytsi temperatury kelvina za vyprominiuvanniam v diapazoni 1357.77–2800 К [Creation of the primary standard of the
Kelvin temperature unit by radiation in the range of 1357.77–2800 K]. Research report, no. state reg. IA01006770R, Kharkiv, 1994. 113 p. (in Ukrainian).
Nazarenko L.A., Belykh V.V., Kysil O.M. et al. Derzhavnyi pervynnyi etalon odynytsi temperatury Kelvina za vyprominiuvanniam v diapazoni 1357.77–2800 К [State primary standard of the Kelvin temperature unit by radiation in the range 1357.77–2800 K]. Ukrainian Metrological Journal, 1995, no. 1, pp. 26–30 (in Ukrainian).
Fellmuth B., Hill K.D., Pearce J.V., Peruzzi A., Steur P.P.M., Zhang J. Guide to the Realization of the ITS-90. Fixed Points: Influence of Impurities. Available at: file:///C:/Users/user/Downloads/Guide_ITS-90_2_1_Impurities_2018.pdf
DSTU 2858:2015. Termoperetvoriuvachi oporu. Zahalni tekhnichni vymohy i metody vyprobuvannia [Thermo-converters of resistance. General technical requirements and test methods]. Kyiv, 2015 (in Ukrainian).
DSTU 4017-2001. Metrolohiia. Shkaly temperaturni [Metrology. The temperature scales]. Kyiv, 2001 (in Ukrainian).
CCT/03-03. CCT-WG5 on radiation thermometry. Uncertainty budgets for realisation of scales by radiation thermometry. BIPM, 2003. Available at: https://www.bipm.org/documents/20126/28438732/working-document-ID-775/b5219f09-2504-ec12-724b-32374500575a
Realizations of the ITS-90 at 1084.62 °C. BIPM, 2014. Available at: https://www.bipm.org/kcdb/comparison?id=1038
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
ПОЛІТИКА, ЯКА РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ ЖУРНАЛАМ, ЩО ПРОПОНУЮТЬ ВІДКРИТИЙ ДОСТУП З ЗАТРИМКОЮ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через 12 місяців з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
